Рецензування та етичні зобов’язання
Всі рукописи публікацій, що подаються до редакції Збірника наукових праць Одеської державної академії технічного регулювання та якості (далі Збірник), підлягають обов’язковому рецензуванню. Метою рецензування є підвищення якості наукових статей, що публікуються, за допомогою оцінки поданих матеріалів висококваліфікованими експертами, як членами редколегії, так і зовнішніми.
Стаття направляється на рецензування у разі її відповідності вимогам зазначеним на сайті в розділі Подання.
Рецензуються рукописи статей, які повністю відповідають вимогам Збірника до оформлення наукових статей і не викликали зауважень та заперечень на етапі первинного контролю редакційної колегії. Якщо у редакції виникли зауваження до поданої статті, такий рукопис повертається автору для доопрацювання та вдосконалення.
Типові причини відмови авторам у рецензуванні статті:
– запозичення авторами матеріалів без посилання на джерело їх походження;
– виявлена проблема щодо оригінальності тексту статті із застосуванням ліцензованої програми strikeplagiarism;
– стаття вже була опублікована в іншому виданні (включаючи електронні видання та мережу Інтернет);
– оформлення рукопису статті не відповідає вимогам оформлення статей.
– невідповідність посилань у тексті зазначеним у Списку використаних джерел;
– недостатня кількість посилань на джерела опубліковані за останні десять років.
– відсутність або неповнота будь-якої складової метаданих/контактної інформації/поштової адреси;
– відсутність УДК;
– недостатній обсяг анотацій.
Рецензування проводиться протягом одного календарного місяця з моменту надходження рукопису автора до редколегії Збірника.
Процедура рецензування є анонімною як для рецензента, так і для авторів і здійснюється двома незалежними рецензентами (подвійне «сліпе» рецензування).
В своїй рецензії рецензент відповідає на питання:
- Чи відповідає тема запропонованої статті профілю даного видання?
- Чи є представлені матеріали новими і оригінальними?
- Чи присутнє в статті рішення наукової задачі?
- Чи достатньо представлених викладок для розуміння представленого рішення?
- Чи представлена в статті кількісна оцінка описаного рішення?
- Чи достатньо ілюстративного матеріалу для розуміння представленого рішення?
- Чи підтверджено отримані автором результати даними експериментальних досліджень або відомими результатами інших авторів?
- Чи достатньо ясно викладено матеріал (якість перекладу)?
- Чи достатньо інформативною є анотація статті?
- Чи є актуальним список використаних джерел статті?
- Чи присутні посилання на роботи зарубіжних авторів з тематики статті?
- Чи присутня в статті наукова новизна?
- Чи є тема статті актуальною?
- Чи має стаття практичну цінність?
- За потреби додається перелік виправлень та доповнень, які необхідно внести автору до статті.
Стаття приймається до опублікування у разі позитивних рішень обох рецензентів щодо можливості опублікування статті в представленому вигляді.
У разі прийняття рецензентами рішень щодо можливості опублікування статті з невеликими змінами повторне оформлення ними рецензій не є обов’язковим, для прийняття статті до опублікування достатньо їхньої згоди з результатами доопрацювання статті у робочому порядку.
Якщо рецензент приймає рішення про можливість опублікування статті зі значними змінами, після доопрацювання статті обов’язково готується повторна рецензія.
У випадку рішення рецензента про «повторний розгляд після переробки» стаття після переробки подається повторно та призначаються нові рецензенти.
У разі однієї негативної рецензії може призначається третій рецензент. Остаточне рішення в цьому випадку приймає голова редколегії.
При відмові в публікації в представленому вигляді від двох рецензентів стаття до повторного розгляду не приймається.
ЕТИЧНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ АВТОРІВ
Автор (колектив авторів) несе повну відповідальність за новизну і достовірність результатів наукового дослідження, що передбачає дотримання таких вимог:
– автори повинні презентувати результати своїх досліджень зрозуміло, чітко, не фальсифікуючи реальні дані;
– автори повинні чітко вказувати методи досліджень, уникаючи двозначності, з метою перевірки та підтвердження отриманих результатів;
– автори зобов’язані дотримуватися встановлених вимог до публікацій: дослідження має бути оригінальним, не опублікованим в інших наукових виданнях, без будь-яких форм плагіату;
– автори несуть колективну відповідальність за здану та опубліковану роботу;
– вказувати авторами осіб, які не брали участь в дослідженні, заборонено та неетично;
– автор має повідомити редакцію, якщо виявить помилки або неточності в своїй праці;
– матеріали, спрямовані на розпалювання релігійної, міжрасової, міжнаціональної ворожнечі неприйнятні;
– дискримінація у будь-яких формах неприпустима.
Авторів, чиї статті отримали негативні рецензії від двох рецензентів (або помічені в плагіаті, або їх статті рецензент рекомендував до друку в іншому виданні, або інші причини відмови), просимо не подавати свої статті (повторно/нові) протягом року згідно з Міжнародними правилами публікацій в наукових журналах.
ЕТИЧНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ РЕЦЕНЗЕНТІВ
Рецензенти повинні дотримуватися вимог Комітету з етики в публікаціях (Committee on Publication Ethics https://publicationethics.org/) і бути об’єктивними та неупередженими.
Рецензент завжди повинен об’єктивно оцінювати якість рукопису, його теоретичну частину, інтерпретацію й виклад матеріалу, а також ступінь відповідності змісту статті встановленим науковим і мовно-стилістичним стандартам.
Рецензент має враховувати можливість конфлікту інтересів у разі, коли наданий йому рукопис близько пов’язаний з поточною або опублікованою його роботою. Якщо у рецензента є сумніви, він має одразу повернути рукопис без рецензії, посилаючись на зіткнення інтересів.
Рецензент не повинен оцінювати рукопис, з автором якого він має особисті або професійні зв’язки, якщо це може вплинути на судження про публікацію рукопису.
Рецензент має поводитися з рукописом, що підлягає рецензуванню, як з конфіденційним документом: не показувати рукопис іншим особам, не обговорювати його з іншими колегами за винятком випадків, коли рецензент потребує чиєїсь консультації.
Рецензенти мають чітко пояснити та аргументувати авторові свої міркування щодо статті, з метою розкриття глибинної суті зауважень. Будь-яке твердження про те, що певні спостереження, висновки, аргументи тощо були вже раніше опубліковані, має супроводжуватися посиланням на відповідне джерело.
Рецензент має вказувати на будь-які випадки недостатнього чи некоректного цитування авторами робіт інших учених, що мають безпосереднє відношення до статті, яка рецензується, а також враховувати, що зауваження по недостатньому цитуванню автором рукопису власних досліджень рецензента можуть виглядати як упереджені.
Рецензент має звернути увагу редактора на будь-яку істотну схожість між даним рукописом і будь-якою опублікованою статтею або будь-яким рукописом одночасно представленим до іншого видання.
Рецензент має своєчасно надати відгук редколегії видання.
Рецензенти не мають права використовувати чи розкривати неопубліковану інформацію, аргументи або інтерпретації, що містяться в даній статті, якщо на це немає згоди автора.